- прибулий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до прибути. || у знач. ім. прибу́лий, -лого, ч.; прибу́ла, -лої, ж. Людина, яка прибула, прийшла, приїхала кудись.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прибулий
Смотреть что такое "прибулий" в других словарях:
прибулий — [приебу/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
прибулий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
закордонний — а, е. Стос. до закордону. || Який міститься, живе, здійснюється, видається або виготовляється за кордоном. || Прибулий або привезений з інших країн. •• Закордо/нний па/спорт документ, що засвідчує право виїзду кого небудь за межі Батьківщини, за… … Український тлумачний словник
заморський — а, е. 1) Який знаходиться, живе або відбувається за морем. Заморська подорож. || Прибулий або привезений з за моря. || заст. Взагалі чужоземний. 2) заст., нар. поет. Незвичайний, дивовижний … Український тлумачний словник
чужоземний — а, е. Те саме, що іноземний. || Прибулий з чужої держави, країни … Український тлумачний словник
нетутешній — 1) (який не народився, не мешкає / не мешкав раніше в цій місцевості), чужий; прийшлий, зайшлий, захожий (який прийшов, прибув у дану місцевість звідкись); приїжджий, заїжджий, наїжджий (який приїхав, прибув у дану місцину звідкись); прибулий,… … Словник синонімів української мови
